Габаритно-ваговий контроль та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів, юридична консультація, правова допомога, консалтинг.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі

транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно  з ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на сьогодні це 1700грн) .

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Також статтею 48 цього Закону встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі -Укртрансбезпека).

Відповідно до п. 1 даного Положення Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно пп. 1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Пунктом 8 Положення передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Відповідно до пп. 15, 27 п. 5 Положення, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879.

Пунктом 3 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з ч. 3 п. 2 вищезазначеного Порядку, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі,  коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні -24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Відповідно до п. 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 № 1007/1207, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, у тому числі:

- здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422;

- видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю;

- складають   акт   про   перевищення   транспортним   засобом   нормативних габаритних  або  вагових параметрів та визначають суму  плати  за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно з п. 30 Порядку № 879, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В х К, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 м.

Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.

Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно п. 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за  проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Крім того, розмір плати за проїзд розраховується в Євро (відповідно до затверджених СТАВОК постановою КМУ від 27 червня 2007 р. № 879) та п. 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Окрім цього, п. 26 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Отже, крім адміністративного штрафу у розмірі ста  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700грн), перевізнику додатково буде нарахована плата за проїзд  від 0,2 до 3,9 Євро (в залежності від перевищеного нормативу вагового або габаритного параметру) за кожен кілометр пройденого шляху і який він ще має пройти згідно ТТН.

НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ СИТУАЦІЇ НАКЛАДЕННЯ ШТРАФУ ТА ПЛАТИ ЗА ПРОЇЗД:

Насамперед слід пам’ятати, що відповідно до п. 16-1. Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення). Тому довше чим на одну годину часу водіїв транспортних засобів працівники УКРТРАНСБЕЗПЕКИ затримувати не мають права.

В переважній більшості випадків самі Відправники та Отримувачі (замовники) вантажу спонукають Перевізника до перевищення вагового параметру великовагових транспортних засобів, пропонуючи йому більш вигідніший тариф та обіцянку компенсувати оплачений ним штраф. Проте при виявленні УКРТРАНСБЕЗПЕКОЮ перегрузу і застосування до Перевізника штрафу та стягнення плати за проїзд, про свої обіцянки вони здебільшого забувають. Про те вихід є: відповідно до п.28. Порядку № 879 передбачено, що «Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу». Для цього потрібно зберегти оригінали квитанцій про сплату плати за проїзд з перегрузом, документи які були оформлені при зважуванні УКРТРАСБЕЗПЕКОЮ (акт про перевищення вагових параметрів, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю, розрахунок плати за проїзд, чек про зважування), ТТН на підставі якої здійснювалось перевезення та звернутись з відповідною письмовою вимогою до Відправника вантажу чи його Отримувача. У випадку відмови, або ігнорування такої вимоги Перевізник має право на стягнення суми плати за проїзд з перегрузом  в судовому порядку з Відправника вантажу чи його Отримувача. При цьому при задоволенні позову усі судові витрати та оплата за правову допомогу адвоката покладається на сторону Відповідача.

Також поширеними є ситуації, коли під час перевезення сипучих матеріалів (зернові, цукор, будівельні матеріали і т.п.) загальна маса великогабаритних транспортних засобів не перевищується, але під час габаритно-вагового контролю виявлено, що навантаження на осі перевищено (в більшості випадків це задня одиночна вісь сідельного тягача).

В даному випадку першочергово потрібно перевірити відповідність облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю до «Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування» затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України 28.07.2016 № 255 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2016р. за № 1171/29301). Ці Вимоги встановлюють вичерпний перелік облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, а саме (відповідно до пунктів Вимог):

3. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати:

1) позначення відповідними тимчасовими дорожніми знаками;

2) рівну поверхню із поздовжнім та поперечним ухилом  3 проміле;

3) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без деформацій дорожнього одягу;

4) ширину не менше ніж 7,0 м.

4. Роботу пересувного пункту забезпечує персонал з трьох працівників (начальник пункту, оператор та водій).

5. Пересувний пункт повинен бути укомплектований таким технічним обладнанням:

1) спеціалізований транспортний засіб;

2) комплект пересувних автомобільних ваг для осьового зважування транспортних засобів у русі, до складу якого входять дві вагові платформи, ваговий індикатор у футлярі та чотири вирівнювальні доріжки;

3) рулетка стрічкова, рейка телескопічна завдовжки 6 м для вимірювань параметрів висоти транспортних засобів, рулетка електронна в комплекті зі світловідбивачем;

4) комп'ютерна техніка;

5) акумулятор для резервного електроживлення;

6) бензиновий (дизельний) електрогенератор;

7) засоби зв'язку;

8) свідоцтво про повірку ваг та свідоцтво про державну метрологічну атестацію;

9) платіжний термінал для розрахунку електронним платіжним засобом.

6. Пересувний пункт повинен мати засоби організації дорожнього руху, які встановлюються відповідно до тимчасової схеми організації дорожнього руху, узгодженої з відповідними підрозділами Національної поліції України та Державним агентством автомобільних доріг України, а саме:

1) панно «Пересувний  пункт вагового та габаритного контролю» на жовтому тлі;

2) знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 90 км/год» на жовтому фоні з табличкою 7.5.1 «Вид транспортного засобу»;

3) знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 70 км/год» на жовтому фоні з табличкою 7.5.1 «Вид транспортного засобу»;

4) знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 км/год» на жовтому фоні з табличкою 7.5.1 «Вид транспортного засобу»;

5) знак 3.41 «Контроль»;

6) знак 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості»;

7) знак 3.32 «Кінець зони обмеження максимальної швидкості»;

8) два знаки 3.25 «Обгін заборонено»;

9) два знаки 3.26 «Кінець заборони обгону»;

10) знак 3.30 «Кінець обмеження максимальної швидкості»;

11) оранжеві конуси з горизонтальними світловідбивними смугами білого кольору;

12) інші технічні засоби організації дорожнього руху (в разі необхідності).

7. Персонал пересувного пункту має бути забезпечений спецодягом, до складу якого входить сигнальний жилет оранжевого кольору із світловідбивними елементами.

8. Вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.

Крім цього відповідно до Порядку № 879:

підпунктом 9 пункту 2 встановлено, що «Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами», а тому, якщо довжина  ділянки на якій знаходиться пересувний пункт зважування, є меншою за 150 метрів – це порушення.

- пунктом 8. Втановлюється, що «У темну пору доби місце здійснення габаритно-вагового контролю повинне бути освітленим».

- пунктом 12. та 13. визначено, що «Вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

13. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані».

Порушення будь-якого з навед